заставка 29 04 1829 квітня 2018 року, в четверту неділю після Пасхи Христової, благочинний Великого Хресто-Воздвиженського Манявського Скиту ігумен Венедикт очолив уставні богослужіння в Соборі Українського Афону у співслужінні братії обителі в священичому сані. У четверту неділю після Світлого Христового Воскресіння, здійснюється спогад зцілення Спасителем розслабленого в Капернаумі, тому вона іменується як: “Неділя про розслабленого”.

Ось як описує цю подію святий апостол Іоан: “Після цього було юдейське свято, і прийшов Ісус до Єрусалима. В Єрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Вифезда, яка мала п’ять критих входів. У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води, бо ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду; і хто перший входив після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав. Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років. Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим? Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Була ж субота у той день. Тому юдеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль свою. Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи. Його спитали: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі: візьми постіль твою і ходи? А зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. Потім Ісус зустрів його у храмі і сказав йому: ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого. Чоловік цей пішов і сказав юдеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус” (Ін. 5:1-15).

У переддень неділі, в суботу ввечері, ігумен Венедикт, очолив Всенічне бдіння а Недільного дня, Божественну Літургію. Отцю-благочинному при звершенні Святої Євхаристії співслужилили насельники монастиря в священичому сані. По завершенні богослужіння, звертаючись до прихожан обителі ігумен венедикт сказав: Якщо ми віруємо, що є Бог, що Він за нас віддав на смерть Свого Єдинородного Сина, якщо ми віруємо, що усім нашим життям управляє не хто інший, як Отець Небесний — тому і ми повинні покласти на Нього всі наші надії, бо як сказано в 54-му Псалмі: «Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.» (Пс. 54, 23).